Минули навіки дні чорних негод –
Живе Україна! І вільний народ,
Як з попелу Фенікс, ожив і злетів.
І зорями зміряв простори степів.
 

     Пам’ять – нескінченна книга, у яку зафіксовано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок уписано криваво – чорними письменами: читаєш і здригаєшся від жаху. Особливо вражають ті, де викарбовано слова про голод.
     Традицією в Україні стало вшанування пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 рр. Щороку 25 листопада – день скорботи за тими, хто безневинно загинув у ті страшні роки. І свічка, запалена на вікні, символізує вічну пам’ять про них. ... Читати далі »